30.07.2020 У 2020-му весь світ як ніби тимчасово опинився в тестовому режимі одного з антиутопічних сценаріїв майбутнього. Все, що не можна було відкласти або призупинити, довелося міняти: робочий графік, дозвілля, шкільні заняття. Діти стали схожі на Марджі, героїню оповідання Айзека Азімова: сумували і думали про те, як же було весело в школах раніше. Здається, що освіта вже ніколи не буде як раніше. До нового навчального року викладачі готують змішані онлайн- і офлайн-програми навчання, а частина навчальних закладів переходять на повністю віддалений режим. Помилки різкого переходу на дистанційне навчання ще свіжі в пам’яті вчителів, учнів та їх батьків. Більше половини українців незадоволені дистанційним навчанням дітей, а 78% вчителів шкіл відзначають, що з переходом на дистанційне навчання у них стало більше роботи. Навіть до вимушеної дистанційки багато хто був скептично налаштований ще до впровадження онлайн-освіти: 55% дорослих вже мали невдалий досвід проходження курсів в інтернеті. Переконавшись, що неможливо замінити живе спілкування викладача і учнів один з одним, ми можемо придивитися до того, що можна отримати тільки в онлайні, і уявити, якою могла би бути освіта в майбутньому. Освіта буде інтерактивною Інтерактивність освіти – одна з головних запорук її ефективності. Заняття в школі побудовані на постійній взаємодії вчителя з учнем, що дозволяє підтримувати мотивацію дитини. Зараз перед освітніми онлайн-продуктами стоїть непросте завдання – створити ефективні механіки залучення в навчальний процес і зробити так, щоб інтерес учня не пропадав. Онлайн-завдання не можуть зводитися тільки до автоматичних тестів з відповідями «так» і «ні». Зараз і в майбутньому між учнем і системою повинен бути збудований захоплюючий діалог, взаємодія: пояснення нової теми, повторення і закріплення матеріалу. У цьому допомагають інтерактивні формати навчання і Гейміфікація. Гейміфікація вже впроваджена в багато сфер: рітейл, human resources і освіту. Нею активно користуються для бізнес-навчання та оцінки ефективності. В даний час гейміфікаційні механіки активно починають впроваджувати і для реалізації освітніх стратегій, в тому числі в найбільших вузах світу, на базі ігор формуються освітні проекти. Наприклад, недавно Microsoft оголосив про випуск нових киберспортівних світів і уроків Minecraft: Education Edition. В освіті вже давно в якомусь сенсі є елементи гри: хороші і погані оцінки за виконання завдання як бали в проходженні квесту. А після закінчення чергового навчального року у кожного відбувається Level Up – перехід на наступний рівень складності. В онлайн-проектах Гейміфікація представлена ??набагато складніше. Оригінально збудовані програми, з’єднані, наприклад, з детективною історією, роблять процес навчання захоплюючим – дітям хочеться повертатися до занять регулярно і дізнаватися нове. За виконання завдань, досягнення поставлених цілей, як у комп’ютерній грі, вони можуть отримувати бали, додаткові заохочення і відкривати для себе нові рівні. Теоретичні знання, які учні отримують на уроці, вони відразу ж можуть застосувати при проходженні ігрових випробувань. Це допомагає дітям поглянути на знання і навчання в цілому абсолютно під іншим кутом. Основний плюс гейміфікованого онлайн-навчання – це мотивація до навчання. Учень може побачити і самостійно оцінити свій прогрес і досягнення поставлених цілей. Це допомагає виховувати такі якості, як самостійність, відповідальність і вміння приймати рішення. Наприклад, дослідження Каліфорнійського університету в Ірвіні показало, що учні, які брали участь в освітній киберспортівній програмі, показують набагато більш вражаючі результати. Навчанню допоможуть гаджети Вчителі відзначають, що діти набагато швидше і ефективніше освоюють електронні сервіси, ніж дорослі. Сьогоднішні школярі знайомі з гаджетами з народження, вміють набирати текст раніше, ніж навчаються писати, а також моментально інтуїтивно пристосовуються до будь-якого електронного девайсу. Використання звичних і навіть улюблених пристроїв дозволяє учням ще більше залучатися до процесу навчання: шукати різні визначення нових термінів, дивитися подробиці про цікавий факт, шукати точний переклад іноземного слова, – а вчителям більше дізнаватися про учнів. Сьогодні все більше учнів і вчителів користуються системами відеоконференц-зв’язку, електронними освітніми платформами, книгами, підручниками, посібниками, а також іншими додатками, які допомагають у навчанні. Більшість інтерактивних уроків та курсів легко можна пройти на смартфоні, планшеті. Гаджети поступово стають не ворогом вчителя, відволікаючим дитину від занять, а помічником. За допомогою них і інтерактивних онлайн-завдань вчителя роблять уроки більш різноманітними, візуалізують інформацію. Зараз смартфони доступні більшій частині світового населення, в майбутньому – можливо, більшості навіть в найменш розвинених країнах. Поширення і здешевлення технологій, як зазначає ЮНЕСКО, «надає маргіналізованим людям і громадам, інвалідам, біженцям, тим, хто не відвідує школи, і тим, хто живе в ізольованих громадах, доступ до відповідних можливостей навчання». Освіта буде дистанційною частково У березні школи в різних кінцях Землі перейшли на дистанційне навчання. І стало ясно: в теорії все звучало зрозуміло і легко, на практиці більшість виявилася до цього не готовою. Першим і безумовним лідером зі швидкісного переходу на онлайн-освіту став Китай. Всього за кілька тижнів фахівцям вдалося розробити і запустити найбільшу інтернет-платформу для дистанційного навчання. Одночасно нею можуть безкоштовно користуватися 50 млн учнів з різних регіонів країни. Сьогоднішній досвід показує, що онлайн-формат навчання стає невід’ємною частиною класичної школи, при цьому повністю дистанційна освіта неможлива: живий контакт як і раніше необхідний. Швидше за все, в майбутньому буде змінюватися співвідношення офлайна і онлайну: якісь речі буде ефективніше доручити комп’ютеру – наприклад, перевірку домашніх завдань. Згідно зі звітом ЮНЕСКО, приблизно 60 тис. шкіл в Китаї вже впровадили машинне навчання для оцінки есе: оцінка алгоритму на 92% збігається з оцінкою вчителя. Освіта буде індивідуальною Великі дані вже сьогодні дозволяють вирішувати найважливіші завдання. Наприклад, алгоритми машинного навчання, ґрунтуючись на отриманих даних про успіхи та невдачі учня, навчилися вибудовувати індивідуальні траєкторії вивчення шкільних предметів і не тільки. Штучний інтелект може проаналізувати, скільки часу дитина проводить за навчанням, як довго виконує домашнє завдання, де найчастіше робить помилки, і заміряти реальні знання. Виходячи з цього учневі можуть бути підібрані персональні вправи, спрямовані на розвиток його навичок і поліпшення показників. Онлайн-навчання допомагає знайти індивідуальний підхід до освіти, до особливостей і здібностей кожної дитини. На індійської платформі Byju’s, найбільшому EdTech-проекті в світі, навчальні завдання представлені в форматі анімованих карток і захоплюючих «живих» тестів. Також для кожного учня вибудовується своя траєкторія навчання, яка відображає шлях, який він пройшов, і час, який він витратив на рішення. Багато EdTech-проектів спрямовані на те, щоб допомогти не тільки учням, а й вчителям: перерозподілити час з рутинних завдань на творчі і індивідуальний підхід. У розпорядженні педагога автоматична перевірка завдань, а також постійне спостереження і аналіз прогресу. Наприклад, британський проект Century побудований так, щоб інформувати вчителя про успіхи кожного учня і давати рекомендації з побудови подальшої роботи. Фахівці кажуть, що в самому найближчому майбутньому data-driven-індивідуалізація готова зробити крок ще далі. Системи навчаться підбирати і рекомендувати курси, завдання і навіть різні методики не тільки на основі того, як учень справляється з програмою. Можливо, рекомендації з навчання будуть складатися виходячи з інтересів дитини, його улюблених видів спорту, комп’ютерних ігор, минулих або майбутніх поїздок і подорожей, а також соціальних навичок. Британський проект ClassCharts, наприклад, вже пропонує оптимальний план розсадження учнів в класі, керуючись аналізом отриманих даних. Штучний інтелект аналізує здібності і успішність учнів, то, як вони взаємодіють і впливають один на одного, а також шукає оптимальні схеми роботи в парах і групах.
